Нагадую, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом. Якщо спадкодавець залишив заповіт на користь цивільної дружини або чоловіка, то його воля звісно буде виконана і ніяких проблем у цивільних дружини/чоловіка після його смерті не буде.
Читайте також про Терміни вступу в спадщину та наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.
А от стосовно спадкування за законом, якщо спадкодавець не залишив заповіту, може бути багато нюансів. Про них і поговоримо далі.
Ч 2 ст 21 Сімейного кодексу України, визначає, що проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без шлюбу НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИНИКНЕННЯ у них прав та обов’язків подружжя.
А значить не можна прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги, до яких належать: діти, батьки та законний чоловік/дружина.
Натомість цивільний чоловік або дружина МОЖУТЬ ПРИЙНЯТИ СПАДЩИНУ як спадкоємці четвертої черги, довівши факт проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
Нагадую, що кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування лише в тому випадку, якщо відсутні спадкоємці попередньої черги або вони усунуті чи відмовилися від спадщини.
Все ж ст 74 Сімейного кодексу України передбачає: якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в іншому шлюбі, майно, набуте ними під час спільного проживання, належить їм на праві СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ, якщо між ними немає інших домовленостей.
Тому залишається похід до суду.
А при звернення до суду з позовною заявою необхідно буде встановити факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем і визнання майна спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ч 2 ст 3 СК України: «Сім’я – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки».
До ознак проживання однією сім’єю Конституційний Суд України в рішенні від 3.06.1999 р по справі № 1-8/99 відніс: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї законом не визначена. Але термін спільного проживання має бути достатнім, аби стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися відносини, притаманні подружжю.
Коли постійне проживання особи зі спадкодавцем не можливо підтвердити відповідними документами, через що нотаріус відмовив цивільному чоловіку/дружині в оформленні спадщини, він/вона має право ЗВЕРНУТИСЯ В СУД із заявою про встановлення факту постійного проживання.
Згідно з ст 318 ЦПК України в такій заяві повинно бути зазначено: факт, який заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, які його підтверджують.
Такими ДОКАЗАМИ МОЖУТЬ БУТИ:
1) речі, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю без шлюбу: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи…
2) докази, які свідчать про спільне ведення господарства: спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, чеки/квитанції про спільне придбання майна, довідки або акти обстежень житлових умов про спільне проживання та ведення господарства.
Але у випадку, якщо існує спір стосовно майна, то треба також подавати позовну заяву, відповідно до норм чинного законодавства. Але це вже інша історія.
Поки ж пораджу вивчати закони і якщо Ви теж проживаєте в цивільному шлюбі, то сплануйте наперед питання заповіту та спадщини або ж оформіть свій шлюб.
Якщо Вам потрібна моя допомога, звертайтеся за консультацією
за телефонами: 098 242 5701, 050 692 9949.
Ваш адвокат в боротьбі за справедливість, Наталія Бут.