Іноді обставини складаються таким чином, що людині доводиться виїхати з рідної країни і вона змушена шукати нове місце проживання в іншій державі, громадянином якої вона не є. Для цього необхідно отримати статус біженця. Також можливо отримати статус особи, яка потребує додаткового захисту, проте, на відміну від статусу біженця, який видається безстроково, він може бути переглянутий з часом. Звернутися в ДМС України можна самостійно, але краще скористатися допомогою адвоката. У Дніпрі підготувати документи та представити інтереси клієнта можна довірити нашої компанії. Наталія Вікторівна Бут – досвідчений юрист, в адвокатській діяльності якого досить успішних справ як в цьому аспекті, так і в інших галузях правознавства. Підставою для надання статусу біженця, відповідно до Женевської конвенції, можуть вважатися переслідування особи в зв’язку з її приналежності до тієї чи іншої раси, віросповідання, громадянства, на грунті політичних переконань або сексуальної орієнтації. Забезпечення притулку іншими державами передбачається Міжнародним правом, однак не є обов’язковим. В Україні для оформлення іноземець або особа без будь-якого громадянства повинен подати відповідні документи в Державну міграційну службу, проте далеко не всім бажаючим вдається зареєструватися в якості біженців. Приводом для відмови в наданні цього статусу можуть стати наступні причини:
• тяжкі злочини проти людства, а також злочини військового або політичного характеру, вчинені претендентом;
• претендент намагається отримати статус біженця з метою вирішення своїх фінансових проблем в іншій країні;
• здобувач до прибуття в Україну скоїв злочин, який кваліфікується Кримінальним кодексом України як тяжкий або особливо тяжкий;
• раніше наданий статус біженця в іншій країні;
• особу було визнано винною в скоєнні дій, які суперечать принципам і цілям ООН;
• до приїзду в Україну здобувач перебував на території третьої безпечної країни;
• брак підстав для надання особливого статусу, наприклад, при відсутності доказів загрозу життю або здоров’ю в рідній країні.
Оформлення складається з декількох етапів:
1. Підготовка до подачі заяви;
2. Подача заяви в ДМС;
3. Рішення ДМС про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
На першому етапі відбувається підготовка необхідних для звернення документів: заповнення заяви, переклад, фотографії здобувача, прилучення доказів переслідувань (це можуть бути як письмові матеріали, так і посилання на ЗМІ, відеодокази, інформація по країні походження).
Далі всі необхідні документи подаються для розгляду до підрозділу Державної Міграційної Служби України, відповідного поточному місцю перебування або проживання заявника.
Рішення ДМС приймається протягом одного робочого дня.
Рішення може бути оскаржене в суді або ДМС протягом п’яти робочих днів.
Варто відзначити, що здобувачеві може бути відмовлено в прийнятті заяви, якщо він видає себе за іншу людину або якщо йому було раніше відмовлено в наданні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Для різних випадків передбачені різні терміни звернення до Державної міграційної Служби України. Так, якщо людина перетнула кордон України з метою отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту або біженця, на звернення до органу виконавчої влади їй надається до п’яти робочих днів. Людина, що проживає на території України на законних підставах, в разі появи обставин, які змушують її оформляти статус біженця або особи, яка вимагає додаткового захисту, повинна подати заяву до закінчення легального терміну її перебування в країні. Особам, що перетнули державний кордон України нелегально, слід звернутися із заявою до органу виконавчої влади негайно. При цьому порушення встановлених строків звернення не є приводом для відмови в прийнятті заяви.
Для того, щоб правильно скласти заяву і оформити інші документи, варто звернутися до юриста. Це допоможе уникнути помилок і збільшить шанси на позитивне рішення. Наталія Вікторівна Бут надає послуги адвоката в Дніпрі як з питань реєстрації в якості біженця або потребує захисту особи, так і з інших питань адміністративного, цивільного, сімейного, цивільного і кримінального права.
