Що таке відвід судді? Та які є законні підстави його оголосити? Читайте далі.
Часто стикаюся з ситуацією, коли клієнт вважає, що якщо йому не подобається суддя чи він/вона не задовольняє його клопотання, тоді він вправі заявити про відвід судді, але це зовсім не так.
Раніше я писала про Поняття особистої приватної власності в шлюбі.
Відповідно з ч.1 ст.36 Цивільно – процесуального кодексу України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, якщо:
1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно зацікавлений у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
Саме вищезазначені підстави, є такими що підлягають задоволенню про відвід судді, а не суб’єктивні причини, типу «Мені здається, що він мене недолюблює»…
Хоча правди ради мушу сказати, що часто бувають ситуації, коли клієнт не помиляється стосовно упередженості судді.
В такому разі я часто застосовую п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме: «інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді».
Довести цей факт дуже складно, але я мала в своїй практиці такі справи, де кожного засідання після кожного чергового порушення норм чинного законодавства заявляла відвід, судді звісно відмовляли, але:
– по одній справі суддя все ж таки прийнята правомірне рішення та й в подальшому завжди віталася, поважала, можливо зрозуміла, що не зовсім була права;
– по іншій справі було заявлено 3 відводи, вони не були задоволенні, неправомірний позов було задоволено, але судом апеляційної інстанції на основі саме на цих незаконним дій, які були зазначені в відводі, було скасовано рішення.
В своїй практиці я мала справу, де за час розгляду було змінено за відводами 3 суддів. А в результаті вона й досі на перегляді в Верховному Суді України, оскільки вже двічі пройшли всі інстанції. При тому, що це справа 9-річної давності.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України: «Суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів…»
Думаю не лише я, а й багато колег мали такі справи, де просто були змушені клопотатися про відвід судді, зазначивши статтю про рівність та повагу до учасників процесу.
Тому вкотре розумію, що потрібно знати процесуальні кодекси та відстоювати своє право на справедливий розгляд справи. А суддям та слідчим в жодному разі не допускати неповаги до учасників процесу.
І хоч як медіатор я завжди за мирне вирішення суперечки, але заявляйте відводи, якщо це потрібно.
Ваш адвокат і медіатор Наталія Бут.
Щоб отримати юридичну консультацію, телефонуйте: 098 242 5701, 050 692 9949.
